Мета: навчальна: закріпити знання дітей про ягідні культури. Навчити висаджувати живці чорної смородини та доглядати за ними. Виховна: виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника. Розвивальна: сприяти розвитку сенсорної сфери, пам’яті, спостережливості, логічного мислення. Профорієнтаційна: ознайомити учнів з професією садівника.
Обладнання: таблиці, ілюстрації з зображенням ягідних культур.
Об’єкти праці: саджанці ягідних рослин.
План заняття
І. Організаційний момент.
II. Повторення раніше вивченого матеріалу.
III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів.
IV. Контроль, корекція, закріплення набутих знань.
V. Практична робота.
VІ. Вступний інструктаж.
VІІ. Самостійна практична робота вихованців.
VIІІ. Підведення підсумків заняття
Хід заняття
І. Організаційний момент.
1) перевірка підготовленості вихованців до заняття (зошит, спецодяг та інше);
2) призначення чергових за журналом;
3) ознайомлення вихованців з планом заняття.
ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.
1. Аналіз домашнього завдання.
2.1. Проведення усного опитування за такими запитаннями:
− Як розмножують калину?
− Яке значення декоративних рослин в озелененні території?
− Чим відрізняється калина, бузок, жасмин від інших садових рослин?
− В які строки висаджують калини?
− У чому суть догляду за калиною?
ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності вихованців :
Вирощування кущових декоративних рослин має свої особливості. Розповідь педагога про важливість вирощування кущових рослин з демонстрацією відео слайдів "Озеленення території з допомогою кущових рослин".
IV. Контроль, корекція, закріплення набутих знань. 1. Важливим етапом вирощування кущових декоративних рослин є висаджування. Практично його можна виконувати в будь-яку пору року з весни до осені. Проте кращий результат дає висаджування ранньою весною до початку активного росту рослини або восени після її цвітіння.
Восени рослини також необхідно підготувати до зимівлі. Листя в цей період краще не прибирати. Воно захищає кореневу систему від промерзання.
2. У ході бесіди керівник повідомляє, що успішне розмноження чорної смородини залежить в основному від своєчасної заготівлі пагонів. Краще за все їх заготовляти (нарізувати) наприкінці зими і зберігати під снігом. Учням демонструється спосіб нарізання пагонів.
3. Акцентується увага, що для цього вибирають добре розвинуті стебла. При нарізанні на пагоні має бути 5-6 бруньок. Нарізані пагони зв'язують по 8-10 штук вкопують на ґрунт і присипають снігом. Після танення снігу зберігають у сухому прохолодному місці до розмерзання ґрунту.
4. У підготовлених до висаджування пагонів чорної смородини одрізаються верхівки до першої ближньої бруньки та нижня частина. Зверху пагонка обрізується на 5-7 см вище бруньки, а внизу під самою брунькою. На пагоні повинно залишатися 5-6 бруньок, а його довжина – 20-30 см.
5. Висаджуються пагони на відстані 15–20 см один від одного. Для цього спочатку розмічають місця посадки, потім за допомогою садильного кілочка виконують заглиблення під кутом 40-45° уздовж рядка (при такому висаджуванні кінець пагона буде розміщений ближче до поверхні ґрунту, де більше повітря і тепла для розвитку кореневої системи).
6. Демонструючи прийоми висаджування, керівник акцентує увагу на кінцевій операції ущільнення ґрунту навколо пагона та його поливання.
V. Практична робота.
Далі учні самостійно виконують роботи, в процесі якої вчитель контролює прийоми її виконання, звертає увагу на акуратність, уникнення ушкодження бруньок під час ущільнення ґрунту. Після виконання роботи вчитель аналізує допущені помилки, пояснює методи їх уникнення.
Вихованцям також пояснюється спосіб розмноження рослин кореневими пагонами. Із цією метою восени їх викопують (відділяють лопатою від материнської рослини), сортують та прикопують в ґрунті до настання морозів для зберігання.
Керівник пояснює, за якими ознаками визначають якість укорінених пагонів, які з них добре розвинуті та можуть бути використані для розмноження, демонструє прийоми викопування. Звертає увагу-учнів на те, що на молодих живцях залишилось листя, повідомляє, як і для чого його необхідно видалити перед викопуванням рослини. Акцентується увага на необхідності обережного, без пошкодження бруньок обривання листя. Після викопування саджанців керівник демонструє прийоми обрізування ушкоджених коренів, пояснює, що цю операцію краще виконувати восени, а не весною, тому що запаси поживних речовин восени надходять із стебел до коріння і відкладаються в ньому. Тому місця відрізання (ранки) коренів заростають тканинним новоутворенням (калюсом), із якого весною дуже швидко починають відростати нові корені.
Далі учням пояснюється, що висаджувати саджанці плодоягідних рослин можна як восени, так і весною. Для висаджування весною саджанці прикопують для зимового зберігання. Якщо висаджування передбачено восени, учитель демонструє прийом підготовки посадочної ями, приготування поживної ґрунтової суміші, розміщення рослини в посадочній ямі, присипання коренів ґрунтом, його ущільнення, поливання та мульчування. Звертається увага на тому, що коренева шийка має бути на тому ж рівні по відношенню до поверхні ґрунту, на якому вона була при відокремленні саджанця від материнської рослини. Подібним методом можна повідомити про розмноження смородини горизонтальними, вертикальними або дугоподібними відсадками чи особливості розмноження малини кореневими живцями.
VІ. Вступний інструктаж. Вихованців ознайомлюють з правилами безпечної праці при заготівлі та висаджуванні саджанців та пагонів, з правилами користування садовими ножицями, ножами, секаторами, городнім та садовим інвентарем.
VІІ. Самостійна практична робота вихованців. Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання роботи між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-імітації, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії. Під час їх виконання вчитель слідкує за дотриманням агротехнічних прийомів, указує на недоліки та пояснює методи їх усунення або уникнення.
VIІI. Підведення підсумків заняття Аналіз якості роботи в цілому. Відзначення позитивних і негативних сторін способів усунення браку в роботі.
