Досвід Гутянко О.О. "Формування екологічної компетентності вихованців засобами екскурсійної діяльності в гуртках природничого профілю"

Впровадження системи цілеспрямованих, організаційних та дидактичних заходів екскурсійної діяльності в роботу гуртків природничих профілів "Юні друзі природи" та "Юний ботанік"  – основа формування глибокого розуміння зв’язків людини з природою, відчуття залежності від процесів, що в ній відбуваються. Екскурсійними методами закладається нове світобачення і новий спосіб життя людини третього тисячоліття, що включає в себе як засади раціонального природикористування, так і ефективної практики. Керівником гуртка розроблені маршрути та методичні рекомендації проведення екскурсій  рідним краєм, які сприяють вихованню естетичних почуттів і бережного ставлення вихованців до природи й навколишнього середовища,  сприяють набуттю знань, умінь і навичок для практичного вирішення проблеми охорони навколишнього середовища. А це – важливий компонент екологічної компетентності сучасних школярів.

Особливе значення в екологічному вихованні гуртківців Гутянко Оксана Олександрівна надає навчально-екскурсійній діяльності, тому що екскурсії в природу позитивно впливають на розвиток екологічного і естетичного мислення вихованців, формування світогляду, сприяють набуттю умінь і навичок практичного вирішення проблем навколишнього середовища. А це, думку педагога, є важливими компонентами екологічної компетентності сучасних школярів.

Екологічну освіту вихованців гуртка "Юні друзі природи" молодшого шкільного віку Гутянко О.О. зосереджує на емпіричному матеріалі, який отримує шляхом опису окремих об’єктів природи. Враховуючи особливості дитячої психології, під час екскурсій педагог широко використовує різні дидактичні ігри. Для молодших школярів складні речі пояснює просто, зрозуміло, уникаючи складну наукову термінологію.

Під час екскурсій разом з вихованцями Гутянко О.О. не лише проводить спостереження, також молодші школярі отримують первинні знання та вміння щодо проведення пошуково-дослідницької роботи. Вихованці опановують методи проведення спостережень за об’єктами та явищами природи, учаться аналізувати, порівнювати, робити узагальнення та висновки.

Так, виконуючи дослідницькі завдання, вихованці гуртків початкового рівня "Юні друзі природи" знайомляться з рослинним і тваринним світом рідного краю, особливостями їх життя в різні пори року; у них формуються  уявлення про застосування нових знань про природу на практиці. Усе це активізує пізнавальну діяльність вихованців, спонукає їх до самостійних дій, набуття і закріплення нових знань, сприяє формуванню дослідницького підходу до вивчення навколишнього світу, розширює життєво важливі компетентності.

Основною метою екскурсійно-експедиційної діяльності для вихованців середнього шкільного віку гуртка "Юний ботанік" є ознайомлення та детальне вивчення природного та соціально-економічного стану навколишнього середовища району, закріплення і поглиблення знань про навколишнє середовище, а також про окремі об’єкти та компоненти (ґрунти, рослинно-тваринний світ, водойми тощо) даної території з метою складання характеристики існуючих екосистем і розвитку в них реліктових, ендемічних, аборигенних та нових. Підбір та оволодіння найдоцільнішими методами досліджень, в тому числі різноманітними засобами, визначниками тощо.

Головні методи, які використовуються під час екскурсій та експедицій:

• пошуково-бібліографічний (виявлення архівних, фондових матеріалів, краєзнавчих видань і місцевої періодичної преси);
• класифікаційно-систематизаційний (виявлення опорної джерельної бази і об’єктивних даних);
• історико-педагогічний (дізнаються про результати роботи в минулому вчителів, краєзнавців свого регіону);
• порівняльно-статистичний (аналіз фактів і явищ, їх синтез для дослідження еволюції екосистем та окремих компонентів природи);
• візуальний (узагальнення власних спостережень);
• навчально-дослідницький (виявлення сезонної динаміки, режимне спостереження за станом ґрунтів, водойм, ботанічних змін протягом року).

Екскурсійно-експедиційна діяльність включає три найголовніші аспекти: ознайомлення, спостереження і оволодіння ситуацією. Під час проходження маршрутами в центрі уваги вихованців опиняється естетика природи. Для різних вікових категорій дітей на конкретних прикладах демонструється стан біоценозу і розглядаються елементи ретроспективного аналізу. Поряд з цим звертається увага на уже створені природоохоронні заходи та розвиток галузей народного господарства відповідно до норм соціального замовлення.

Не менш важливі інші напрями: відвідування функціонуючих промислових і сільськогосподарських підприємств; вивчення та дослідження пам’ятних місць, історичних подій своєї малої батьківщини.

Підготовку до екскурсії чи експедиції Гутянко О.О. починає з вибору (разом з гуртківцями) місця її проведення. Цьому передує  вивчення картографічних, літературних, архівних і фондових матеріалів. На особливу увагу заслуговують ті види рослин і тварин, які занесені до Червоної книги. Далі на топографічну карту  наноситься маршрут або контур району досліджень. Вибір і розробка маршруту залежать від мети екскурсійно-експедиційної діяльності, фінансових можливостей і підготовки учасників. Як правило використовуються три варіанти маршрутів: лінійний, кільцевий, радіальний.

На підготовчому етапі досліджень вихованці ознайомлюються та коротко характеризують історію досліджень об’єкту. Найбільш визначні роботи по даному питанню треба охарактеризувати детально. Крім того, дається характеристика сучасного природного стану об’єкту. За результатами підготовчих робіт складається детальна програма, в якій теоретично обґрунтовуються завдання по вивченню окремих об’єктів або біоценозів, за якими будуть самостійно спостерігати вихованці. За результатами дослідження ведеться підготовка ілюстративного матеріалу, готуються доповіді, звітні та презентаційні матеріали. Вихованці молодшого шкільного віку власні спостереження відмічають у щоденниках спостережень, малюнках, невеличких творах-розповідях.

Одним із  основних напрямків власної системи Гутянко О.О. є виховання дбайливого ставлення дітей до природи шляхом залучення їх до практичної природоохоронної роботи як різновиду суспільно корисної праці. За такого підходу у вихованців формуються практичний досвід розв’язання екологічних проблем довкілля, відбувається  усвідомлення того, що завдяки власним зусиллям вони роблять свій внесок у покращення природного середовища.